Організація національно-патріотичного виховання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі

Національно - патріотичне виховання є складовою загального навчально -виховного процесу підростаючого покоління. Воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно - патріотичне виховання в школах здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої

на процвітання України.

Критеріями сформованості національної свідомості школя­ра вважаються: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей україн­ської культури у різних видах діяльності.

Показники самоцінного ставлення учнів до української мови й інших національних

цінностей: сформованість мотивів їх засвоєння; знання цінностей національної

культури; зв’язок проду­ктів самостійної діяльності дітей з національними цінностями.

Показниками активності учнів в утвердженні цінностей української куль­тури в різних видах діяльності є: наявність фактів утвердження дитиною в ро­динному колі та школі значущості національної культури для розвитку осо­бистості та суспільства; систематичність та самостійність у створенні різних продуктів творчості в сфері національного мистецтва за власним бажанням; стійкість громадянської позиції у різних ситуаціях.

Підготувати до життя людину, здатну самостійно здобувати й поповнювати знання, визначити свою роль у громадському житті, задовольнити особисті професійні інтереси, бути громадянином і патріотом своєї країни – завдання, які виконують педагоги Рудосільського НВК, працюючи над проблемою «Забезпечення реалізації прав учнів на отримання освіти відповідно до потреб і можливостей, збереження та зміцнення їх здоров’я».

Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. У Національній доктрині розвитку освіти зазначається, що національне виховання є одним із головних пріоритетів, складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних відносин.

Кожна повноцінна держава, яка прагне мати історичну перспективу, зберегти свою самобутність у цьому глобалізованому світі, цілеспрямовано й системно плекає у своїх громадян патріотичні почуття, національну гідність і гордість.

У Концепції національно-патріотичного виховання визначено, що основа виховання молодої людини – це виховання патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський стверджував, що

патріотизм починається з любові до людини. Любов до інших починається з любові до своєї родини, до села – до тієї малої Батьківщини, де народився й виріс, до своєї школи.

Тому педагоги нашої школи значну увагу приділяють вихованню в учнів патріотичних почуттів, національної гідності і гордості – все це спрямовується на те, щоб сформувати дітей свідомими українцями. Починаючи з молодшого віку, ми прищеплюємо дітям любов до рідної мови, культури, природи, малої і великої Батьківщини, адже знаємо і розуміємо, що патріотичне виховання школярів – це систематична і цілеспрямована виховна діяльність з формування в учнів почуття патріотизму, тобто високої патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині, готовності до виконання громадянського обов’язку і конституційних обов’язків по захисту інтересів України. Таке виховання

включає в себе розвиток любові до Батьківщини, розвиток національної самосвідомості й гідності, дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни.

Для організації і проведення роботи з національно-патріотичного виховання учнів було визначено такі основні напрями:

- формування уявлень про сім’ю, рід, родину;

- краєзнавство;

- ознайомлення з явищами суспільного життя;

- формування знань про історію держави, державних символів;

- ознайомлення з традиціями і культурою народу;

Реалізуючи ідею національно-патріотичного виховання, ми у своїй роботі керуємося такими документами нормативно-правового забезпечення:

• Указ Президента України від 13.10.2015 № 580 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;

•Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;

•Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»;

•Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»;

•Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»;

•Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки;

•Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;

•Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2016 № 641;

•Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;

•Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки»;

•Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 «Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини»;

•Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти»;

•Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49;

•наказ Міністерства освіти і науки України від 16.08.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти»

•наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах»

•наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»;

•наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;

•наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;

•лист Міністерства освіти і науки України від 24.06.2015 № 1,9 – 302 «Щодо протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнській ідеології в системі освіти;»

•лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»;

•лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»;

•лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557 «Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році»

•лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи».

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Указ Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки"

Указ Президента України від 12.06.2015 № 334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді"

Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»

Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»

Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»

Протокол наради Кабінету Міністрів України від 18.09.2014 "Щодо питань національно-патріотичного виховання учнівської молоді"

Наказ МОН України від 25.11.2015 №1219 "Про проведення у 2015/2016 навчальному році Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)"

Наказ МОН України від 16.06.2015 №641 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах"

Наказ МОН України від 30.09.2014 №1085 "Про проведення Всеукраїнської дитячо–юнацької військово–патріотичної гри „Сокіл" („Джура”)

Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»

Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2016 №1/9-396 "Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах"

Лист Міністерства освіти і науки України від 08.05.2015 №1/9-235 "Щодо відвідування музеїв та навчально-тематичних екскурсій"

Лист Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №1/9-614 "Про методичні рекомендації з патріотичного виховання"

Наказ департаменту освіти і науки КОДА від 17.03.2016 №88 "Про проведення обласної пошукової акції учнівської молоді "Герої серед нас: сучасні захисники України"

Наказ департаменту освіти і науки КОДА від 22.02.2016 №33 "Про організацію та проведення ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у 2016 році"

Наказ департаменту освіти і науки КОДА від 02.12.2014 №343 "Про подальше вдосконалення системи національно-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді в навчальних закладах Київської області"

Наказ департаменту освіти і науки КОДА від 13.12.2013 № 405 "Про вдосконалення роботи з патріотичного виховання в навчальних закладах області"

ОБЛАСНИЙ ПРОЕКТ

Освітньо-виховний проект з національно-патріотичного та громадянського виховання «Моя країна – Україна, Київщина – серце України»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні рекомендації щодо організації та проведення циклу уроків мужності у навчальних закладах Київської області

Методичні рекомендації щодо проведення в навчальних закладах заходів, приурочених Дню Соборності та Свободи України

Рекомендації щодо підвищення рівня організації військово-патріотичного виховання та викладання предмета «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах Київської області

Рекомендації з організації Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах України

• Указ Президента України від 13.10.2015 № 580 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;

•Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;

•Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»;

•Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»;

•Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності».

Перед тим, як спланувати конкретні заходи національно - патріотичного виховання (як навчальні, так і виховні), визначаємо завдання:

− формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

– виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

− формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України;

− збереження і продовження українських культурно - історичних традицій;

− виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;

− формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

− формування соціальної активності;

− виховання правової культури особистості;

− формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Становлення патріотизму як стрижня якості особистості базується на вихованні патріотичної свідомості. У вирішенні цього завдання велике значення належить краєзнавству. Так, як ознайомлення з природою краю, з економікою, з народною творчістю, з традиціями свого народу відіграють головну роль у процесі формування ідеології патріотизму у молодого покоління.

Саме краєзнавча робота посідає важливе місце в навчально-виховному процесі нашої школи. Ми розглядаємо краєзнавство як дієвий засіб національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Адже використання краєзнавчих матеріалів сприяє вихованню у молоді почуття патріотизму, національної свідомості, високої моральності. Без любові до свого рідного краю, до його людей не можна виховати громадянина, патріота, інтернаціоналіста, адже «… не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну», – писав Володимир Сосюра.

Краєзнавство – це збір, накопичення і популяризація відомостей про певну територію з різних точок зору: географії, геології, метеорології, рослинного і тваринного світу, населення, господарства, історії, культури, тощо.

Краєзнавство є також суспільним рухом. Існує кілька визначень цього терміну.

Географ Олександр Барков вважав, що краєзнавство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом, методами дослідження, що ведуть до єдиної мети – наукового і всебічного пізнання краю.

Класифікуючи розділи краєзнавства, виділяють історичне краєзнавство,

літературне краєзнавство, географічне та екологічне краєзнавство, військово-патріотичне.

Осередками національно-патріотичного виховання в нашому навчальному закладі є музей етнографії та краєзнавства «Берегиня», який було засновано в 1993 році та кабінет київщинознавства. Київщинознавство – складова частина загального краєзнавства, особливості якого обумовлено специфікою вивчення Київської області. Київщинознавствоє дієвим засобом патріотичного виховання учнівської молоді, бо воно створює умови пізнання природних і суспільних явищ, виконує важливі науково-пізнавальні та виховні функції. Київщинознавство – це система фундаментальних знань про Київську область, про особливості побуту і трудової діяльності населення, національного характеру, психології, світогляду, культури, а також про сім'ю, свій родовід, про рідний край і всім, що пов'язане з ним.

Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що

передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигів в ім’я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил. Приклади героїзму земляків допомагають вихованню патріотизму в учнів. Так учителі нашої школи мають можливість виховувати дітей на прикладі життя вчителя історії, директора школи, учасника Другої світової війни Кравчука ВолодимираВенедиктовича. Прикладом чоловічої мужності, рішучості, витримки є життя вчителя Трудового Червоного Прапора Миколаєнка Дмитра Трохимовича. Розповіді Дмитра Трохимовича про службу на флоті захоплювали юнаків так, що вони просилися служити на флот.

І не тільки на уроках захисту Вітчизни, а й на уроках історії, літератури ми розповідаємо про своїх земляків – героїв, захисників, переможців і просто людей мирної праці. Дітям потрібно знати імена цих людей, щоб пишатися ними та рівнятися на них у своєму житті.

Такими героями є наші земляки: учасники військових дій в Афганістані, герої-ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, учасники антитерористичної операції на Донбасі. Особливо учням запам’яталася зустріч із учасником АТО, нашим випускником Свящуком Юрієм, яка відбулася 13 лютого 2015 року в актовій залі школи і потім транслювалася міжрайонним телебаченням «Грант». Учні читали вірші та співали пісні про Україну, про своє село, спілкувалися з Юрієм. Діти бачили перед собою реальну людину, героя та ще й випускника нашої школи. Оце й було виховання й героїзму, й патріотизму.

Цікавим є й дослідження минулого як складової історичного краєзнавства. Нам залишились у спадок трагічні та героїчні сторінки історії нашого села: голодомор, репресії, війна, мирна відбудова. Наш спадок і пам’ятки села: сумні руїни палацу Браницьких, і Свято-Троїцька церква, й Ікона Божої Матері. Ми розкриваємо ці сторінки своїм учням, адже Василь Симоненко стверджував: «Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе». Тільки глибока й усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою ставитися до відчуттів інших, бути чутливим до Вітчизни, народу.

Захоплюючими як для вчителів, так і для учнів є долі людей, які народилися

в Рудому Селі і прославили його в своїх цікавих і повчальних творах. Це і науковець-дослідник Віктор Семенович Драчук, і поет-гуморист Микола Устимович Драчук, і поетеса Галина Литовченко (Мороз), і біограф села та людей праці вчителька історії Віра Григорівна Лимар. Про наше прекрасне село писав випускник нашої школи гуморист Володимир Іванович Дідківський. Оспівувала красу села й людей праці ніжна й зворушлива Лариса Володимирівна Масненька. Творчість цих людей навчає любити своїх батьків, своє село, свою рідну школу, любити людей, любити рідну українську мову, врешті-решт, любити Україну.

Патріотизм починається з виховання любові до своєї малої батьківщині – села, в якому народився і звідки беруть початок твої корені. Виховання почуття патріотизму можливе через вивчення історії свого рідного краю, історії сім’ї, вшанування пам’яті предків, вивчення культурної спадщини свого народу.

Родина, рід, родовід, народ – такий шлях розвитку кожної людини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості. Родинне виховання – це природна і постійно діюча ланка виховання, що обумовлює розвиток людини на всіх стадіях її життя.

Тому краєзнавство – це також вивчення звичаїв та традицій, фольклору. Цьому

сприяють родинні зустрічі, свята, які проводяться в школі. Адже родина є основою держави. Й саме в родині відбувається засвоєння моральних цінностей та ідеалів, культурних традицій; виховання культури поведінки, здатності піклуватися про інших; збереження родинних традицій, сімейних реліквій; вивчення родоводу, прилучення дітей до народних традицій, рідної мови. І недарма сімейне свято, яке провела класний керівник 6 класу мало назву «Дружна родина – міцна Україна».

Неабияку роль у формуванні національної самосвідомості учнів відіграє географічне краєзнавство. Кожна людина має знати найбільші міста своєї країни, річки, гори, моря. Знати місцеві топоніми, гідроніми, уміти пояснити їх значення, походження. Актуальним, як ніколи, на сьогодні є екологічне краєзнавство. Адже ніколи не було зайвим берегти навколишнє: і рослинний, і тваринний світи. А ще знати і любити край, у якому живеш, берегти його багатства та примножувати їх. Тому вже традиційними стали осінній та весняний благоустрої, насадження дерев, вивчення тих рідкісних рослин, які зникають, а ще створення Червоної книги Рудого Села.

В рамках національно -патріотичного виховання в школі проводяться акції пам’яті: до Дня Перемоги («Пам'ять», «Ветеран живе поруч», «Велокрос місцями бойової слави»), до Дня пам’яті Крут, до Дня вшанування учасників бойових дій в Афганістані, до Дня українського козацтва, до Дня Соборності України, до Дня інтеграції; до Дня захисника України, до Дня Чорнобильської трагедії («Дзвони Чорнобиля»), до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, до Дня партизанської слави, до Дня пам’яті жертв голодомору («Запали свічку»).

Виховати громадянина означає підготувати підростаючу особистість до участі в розв’язанні начальних і перспективних завдань держави, до управління її справами і виконання функції громадського діяча та захисника Батьківщини. Для цього потрібно сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою дій, вчинків, поведінки. І саме тому учні школи під керівництвом педагогів підготували і провели проекти національно-патріотичного спрямування: «Ми – за здоровий спосіб життя», «Добро починається з тебе», «Слава козацька не вмре, не загине…».

Сприяють вихованню почуття патріотизму, глибокої любові до рідного краю Шевченківські літературні свята, які стали традиційними у школі.

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність колективу школи, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. Педагоги, учні, працівники школи постійно доглядають за меморіалом Слави, за могилами жертв голодомору. Учні систематично відвідують ветеранів війни таодиноких людей, які проживають у Територіальному центрі. Щороку членами учнівського самоврядування проводиться акція «Від серця до серця».

Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи – психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України, допомога

родинам, що були вимушені покинути свої домівки. Учні школи взяли участь у Всеукраїнській акції «Лист солдату», допомагають сім’ям переселенців.

Також у школі проходять такі заходи як декада української мови та літератури, День слов’янської писемності; заходи, присвячені Міжнародному дню рідної мови; літературні вітальні, присвячені творчості видатних українських письменників, шкільні виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва («Люблю цю землю рідну і чудову», «Таланти нашої родини», «Мій рідний край», «Ми – українці»).

Родинні спортивні свята, «Дні спорту», фестивалі, спартакіади, футбольні турніри, Олімпійські уроки, цікаві екскурсії до музею краєзнавства та етнографії «Берегиня» є не тільки засобом пропаганди здорового способу життя, але й потужним засобом виховання патріотизму й національної свідомості.

Наш народ споконвіку культивував лицарські традиції виховання, на них формувалась еліта нації, яка завжди боролася за свободу та незалежність держави. Реалізації Концепції національно-патріотичного виховання молоді сприяє й козацька педагогіка, головна мета якої полягає у плеканні в родині, школі, громадському житті козака-лицаря – палкого патріота, мужнього громадянина незалежної України, захисника рідної землі з яскраво вираженою національною свідомістю, самосвідомістю, високим рівнем моралі й духовності. У виховній системі школи активно використовуються елементи козацької педагогіки.

З метою поширення знань серед учнів про козацький національно-визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками проводяться екскурсії до краєзнавчого музею, читацькі конференції, вікторини. Щорічно учні школи є учасниками гри «Сокіл» («Джура»), яка допомагає формувати здоровий спосіб життя школярів, виховувати учнівську молодь на традиціях українського народу, розвиває інтерес і звички учнів до самостійних занять фізичною культурою і спортом, – це ще один крок до відродження національних традицій та культурної спадщини українського народу.

Кiлькiсть переглядiв: 408